“Позиція Телекомпалати – приклад того, як бізнес-інтереси прикриваються мотивом захисту національної безпеки” – ІТК

Телекомунікаційна Палата України збирає прес-конференцію з патріотичною назвою «Зміни в універсальній програмній послузі  - ризики для інформаційної безпеки України». І це – яскравий приклад того, як турботою про дане питання прикривають виключно фінансові інтереси.

Телекомпалата заявляє, що зміни в УПП призведуть до того, що «власники українських медіахолдингів продовжать збільшувати свої прибутки». Але сьогодні національні телехолдинги збиткові. За останні три роки рекламний ринок в країні впав в 3,5 рази, а введені заборони приносили телегалузі додаткові збитки. При цьому у суспільства є гострий попит на сучасний український екранний продукт – від публіцистики до художніх фільмів і серіалів. У відповідь на це, у 2015 році телегрупи виробили понад 10 тисяч годин власного продукту. Щоб він був конкурентоспроможний, щоб український глядач, незважаючи на доступність закордонного контенту, дивився вітчизняний, в нього потрібно вкладати гроші. Ми не збираємося прикриватися високими словами – так, ми хочемо збільшити прибутковість ТВ галузі, щоб створювати високоякісний український контент, та захищати свій інформаційний простір. На наш погляд, саме це більше пов’язано з національною безпекою.

«Учасники прес-конференції переконані, що скорочення обсягів універсальної послуги призведе до того, що абоненти будуть змушені платити більше», – заявляє Телекомпалата. Ми звертаємо увагу на те, що рішення підвищити плату за послуги кабельного оператора приймають виключно кабельні оператори. Такі рішення вони приймають регулярно, посилаючись на «зростання валютного курсу», «зростання цін матеріалів і обладнання», «зростання витрат на обслуговування мереж» і «підвищення сплати роялті правовласникам» (і це сплата роялті НЕ українським телеканалам), при цьому не оплачуючи контент національних ефірних телеканалів.

У першому кварталі 2016 року, за даними НКРЗІ, дохід кабельних провайдерів склав 404,4 млн. гривень, темпи зростання доходів кабельників – 106,7% в рік. З огляду на те, що оплата всіх ефірних телеканалів обійдеться кабельнику в кілька гривень за абонента, та враховуючи поточні надприбутки кабельного ринку, заява про те, що глядачі будуть змушені платити більше – лицемірство. Занепокоєння тим,  що через це «неминуче відбудеться відтік абонентів до неконтрольованих державою платформ поширення телевізійної інформації, що неприпустимо з урахуванням очевидної інформаційної агресії з боку Російський Федерації» – ще більш гірке лицемірство, оскільки в лютому 2014 року та ж Телекомунікаційна палата України закликала Верховну Раду не обмежувати поширення в кабельних мережах російських телеканалів, хоча агресія вже була і набирала обертів.

Потужний опір прибуткової кабельної індустрії, яка нічого не виробляє, продаючи контент національних телевиробників, без самої думки про те, щоб заплатити за цей контент, зробити внесок в його конкурентоспроможність – напевно, це і можна назвати загрозою національній безпеці. Телебачення об’єднує націю, інформує про важливі події країни, передає соціальні установки всередині суспільства, задає «порядок денний» по найболючішим проблемам суспільства. Для всього цього йому необхідно бути фінансово незалежним. Зміна умов надання універсальної програмної послуги – один із шляхів до фінансової незалежності ЗМІ.